English translation of the tale made by the students from Gymnasia 4, Chernivtsi, Ukraine
THE DAY and THE NIGHT
Ukrainian folk Tale
There once lived the Day and the Night. They were neighbours and even friends. One day, the Sun came to see them and began to play with flowers and trees. The Day enjoyed the game and befriended the Sun, forgetting all about the Day. When the Night saw this, she got angry at the Sun because everyone liked the Sun and did not pay attention to the Night.
The Night decided to do some mischief. She invited the Sun to her house and when it came, she locked it in the dark room. Thus, the Night began to rule the Earth. Everything fell asleep. On the third day, the snow-white Lily-of-the-Valley woke up and began to wake all the woodland creatures.
‘We must save the Sun because we shall all die without it’, she said.
The flowers asked the kind Fairy to help them. The Fairy rescued the Sun. When the Sun appeared in the sky, the flowers rejoiced, began to nod their heads greeting it. The Night saw this and said,
‘If I were luminous, everyone would like me too’.
‘It is not enough to be luminous, you should have a shining soul,’ the Fairy replied.
The Day happened to hear their conversation and said:
‘Don’t be sad, dear Night! Let us divide the earth time in two halves: when the Sun shines, this period will be called DAY, and when it does not shine, it will be NIGHT’.
And they have shared the time ever since.
День і Ніч
Українська народна казка
Жили собі День і Ніч. Вони були сусідами і, навіть, товаришами. І тут прийшло до них Сонечко і почало гратися з квітами і деревами. Сподобалось це Дневі, й почали між собою товаришувати, забувши про ніч. Побачила це Ніч і дуже розгнівалась, що Сонце всі люблять, а її навіть не бачать.
Вирішила Ніч зробити капость. Вона запросила Сонце в гості, а коли воно зайшло, закрила в темну кімнату. І стала ніч володарювати на землі. Все заснуло. На третій день прокинулась білосніжна Конвалія і почала будити всіх лісових мешканців.
— Ми повинні врятувати Сонечко, бо без нього всі загинемо, — сказала вона.
Квіти попросили в доброї чаклунки допомоги. Вона визволила сонце. І коли воно з’явилось на небі, квіти дуже зраділи, кивали своїми голівками, вітаючи його. Побачила це ніч й каже:
— Якби ж я була світлою, мене теж любили.
А чарівниця їй відповіла:
— Мало бути світлою зовні, потрібно мати ще й світлу душу.
Почув ту розмову День й каже:
— Не засмучуйся Ноче, давай ми поділимо земний час навпіл: коли світить Сонце, цей час буде називатися День, а коли ні — Ніч.
Так і поділились вони між собою.